Тиждень "Світ рослин"

Понеділок 30.03

Українська мова:   Буквар – с. 59 – 60.

Зошит – с. 20  - 1) – дописати речення про К. Білокур (можна скористатися QR -кодом).

                        -2) – знайти і списати подібну приказку.

             - с. 21 – 1) – записати порівняння.

                         - 2) – з букварика на с.60 виписати близькі за значенням слова (блакитні).

Математика:     Підручник – с.100 - №1- розглянути, як додається до двоцифрового числа одноцифрове, №2 – як відняти від двоцифрового числа одноцифрове.

№3, 5 – виконати в звичайному зошиті.

Вівторок 31.03

Українська мова:   Буквар – с. 61.                    

          Зошит – в звичайний зошит списати 3 речення з будь – якого тексту. Написати 10 слів під диктовку.

                                       

Математика:     Підручник – с.101 - №1, 3, 4 – виконати в звичайному зошиті, №2,5 –усно.

                             Зошит – с.29.

Середа      01.04

Українська мова:   Буквар – с. 62 – вивчити вірш напам’ять.                    

                              Зошит – с. 22 – 23.

                                      

Математика:     Підручник – с.102 - №1,2, 3, 4 – виконати в звичайному зошиті.

Четвер     02.04

Українська мова:  Читаємо текст за власним вибором.

       Зошит – списати 2 -3 речення. 10 слів та 1 речення (про рослини) під диктовку.

                                      

Математика:     Зошит – с.30.

Природознавство – переглянути відео про різноманітність рослин, їх будову та етапи розвитку (наприклад: Урок 23 Природознавство 1 клас «Якими бувають рослини»). Намалювати рослину та підписати  її складові. Виконати практичну роботу.

П’ятниця 03.04

Українська мова:   Читати текст за власним вибором.                  

       Зошит –  Доповнити і записати в зошит ланцюжок (по 5 слів):

Дерева: липа, …, …, …, …, … .

Кущі: бузина, …, …, …, …, … .

Трав’янисті рослини: кульбаба, …,  …, …, …, … .

Записати 2 невеликих речення  під диктовку.

                                      

Математика:     Підручник – с.103 – повторити одиниці вимірювання довжини та їх співвідношення:

1м = 100см   1м = 10дм   1дм = 10см   1см = 10мм

№1, 2, 3 і практичну роботу – виконати в звичайному зошиті.

                      Зошит – с.31.

Скористайтеся тренажерами, цікавими іграми з інтернет - сайтів: VCHY.COM.UA 

https://miyklas.com.ua           https://naurok.com.ua 

Хитра квітка

   Ходить дівчинка по лісі кожній гарній квіточці вклоняється. Вже чималий букет назбирала.
Квіти хоч і непоказні, зате духмяні — всі лісові пахощі в них.
А сонце все нижче й нижче до обрію хилиться, скоро й день кінчиться, час додому вертати.
Коли глядь, а край лісу, в посадці, ще одна квітка красується. Два широких листочки, мов зелені долоньки, обхопили високе стебельце з білою китичкою дрібненьких квіточок.
Нахилилась до неї дівчинка.
— Пхи. Ти зовсім не пахнеш. І не розпуклась як слід. Навіщо мені така! Ось коли по-справжньому розквітнеш, наберешся лісових пахощів, тоді я тебе і візьму.
— Добре, приходь пізніше до мене,— відповіла квітка.— Чуєш? Пізніше. Тоді і дізнаєшся, як я гарно пахну. А даремно не ображай.
Прийшла дівчинка наступного дня до квітки. А та не хоче розпукуватись. І красу свою пелюстками пригорнула, наче сховала від людського ока.
— Хіба рано я прийшла? — зітхнула дівчинка.
— Рано, рано. Пізніше треба. Тоді я й розкрию свої пелюстки і запахну на весь ліс.
«Гаразд, почекаю ще трохи», — зітхнула дівчинка.
От і почала ходити дівчинка до квітки, а та й не думає розтуляти свої пелюстки.
— І довго ти дражнитимешся? — якось запитала її дівчинка.
Квітка злегка хитнула широкими листочками, сонно звела білу китичку.
— Я ж тобі кажу: пізніше приходь.
— Он яка ти! — невдоволено мовила дівчинка.— Що ж, зачекаю ще трохи.
Прийшла до неї наступного дня, а квітка вже поблякла, засихати почала.
— Як же тобі не соромно обманювати, люба квіточко?
— Я тебе не обманювала, дівчинко.
— Хіба ж не ти мені казала: «Приходь пізніше! Приходь пізніше!» Я й чекала, приходила. А ти…
— Ти приходила до мене вдень, коли я сплю. А я розтуляю пелюстки і пахну поночі,— перебила її квітка.— Тому я й казала, щоб ти приходила пізніше.
— Так он хто ти! Тепер я тебе впізнала,— сказала дівчинка.— Ти —любка, нічна фіалка. Хитра квітка.
— Даремно ти мене ображаєш,— прошепотіла квітка.— Хіба я винна, що така вродилась? Іди, не заважай мені спати, дівчинко.

                   Дівчинка і ромашка   

                                                                                       В.Сухомлинський

Ясної сонячної днини маленька дівчинка вийшла погратися на зелену галявину. Раптом вона почула плач. Прислухалася дівчинка і зрозуміла, що плач доноситься десь з-під каменю, що лежить обабіч галявини. Камінь був невеликий, як голова кролика, але дуже твердий. Підійшла дівчинка до каменя і запитує:

– Хто там плаче під каменем?

– Це я, Ромашка, – почувся ледь вловимий голосок. – Звільни мене, дівчинко, тисне на мене камінь…

Відкинула дівчинка камінь і побачила ніжну, бліду стеблинку Ромашки.

– Спасибі тобі, дівчинко, – подякувала Ромашка, виструнчившись і зітхнувши на повні груди. – Ти звільнила мене з-під Кам’яного Гноблення.

– Як же ти потрапила під камінь? – запитала дівчинка.

– Обдурило мене Кам’яне Гноблення, – відповіла Ромашка, – коли я була маленьким насіннячком. Восени я шукала теплий куточок. Дало мені притулок Кам’яне Гноблення, обіцяло оберігати від холоду і спеки, дощу і вітру. А коли мені захотілося побачити Сонечко, воно ледве не розчавило мене. Я хочу бути твоєю, дівчинко.

Дівчинка приходила до Ромашки, і вони разом зустрічали схід Сонця.

– Як добре бути твоєю, дівчинко! – часто говорила Ромашка.

– А якби ти виросла в лісі або обабіч дороги? Якби ти була нічия? – запитала дівчинка.

– Я б умерла від горя,– тихо мовила Ромашка. – Але я знаю, що нічиїх квітів не буває. Вони завжди чиїсь. Он та Вогняна Маківка – вона дружить із Сонечком. Сонечко шепоче їй: «Ти моя, Вогняна Маківко». Я чую цей шепіт, коли сходить Сонце, а Маківка назустріч йому розкриває свої прекрасні пелюстки. А он та Волошка – товаришка Весняного Вітру. Він першим щоранку прилітає до Волошки, будить її і шепоче: «Прокинься!» Квітка не могла б жити, якби вона була нічиєю.

Казка про зникле літо

  Колись дуже давно у одному маленькому королівстві зникло літо. Весь час там було прохолодно та сіро і ніхто не міг дати на те ради. Просто так сталося, що одного року після весни не настало літа. І тривало це дуже багато років.

   Птахи і метелики деякий час чекали на нього, але й вони не могли витримати такої тривалої прохолоди. Нічого їм не лишалося, як попрямувати до теплих країв. І дуже скоро серед гілок дерев, у небесній блакиті та серед весняних квітів не лишилося радісного співу. Тільки один маленький метелик не покинув королівства і лишився чекати на літо. Але воно все не поверталося, хоч король обіцяв винагороду всім охочим допомогти і кожного тижня збирав усіх своїх радників, але ніхто не міг запропонувати щось суттєве.

   Тоді метелик вирішив сам повернути літо. Він дуже довго мандрував різними шляхами, котрими ходило й літо, та, власне, зустрітися їм так і не вдавалося. Та одного разу метелик вирішив трохи відпочити і сів на золотий колосок серед запашного поля пшениці та маків. Раптом він побачив маленьку квітку серед трав. Вона була схожою на маленьку хмаринку – пухнаста та така біла! Поруч із квіткою сиділо маленьке червоне сонечко.

      Метелик дуже чемно привітався і запитав, що то таке дивовижне росте і комашка відповіла, що то – кульбаба – квітка сонця й літа. Метелик дуже зрадів і вирішив, що ця чарівна рослина поверне до його рідного королівства літо. Та він не наважувався зірвати те диво. Але коли він про це думав, піднявся вітерець і підняв у небо не лише метелика, а й крихітні хмаринки кульбабки. Звичайно, лише тільки пустий стебель зостався від чарівної квітки.

    Метелик дуже засмутився, та сонечко втішило його й сказало, що з тих хмаринок-насінинок проростуть нові квіти. Тож метелику нічого не лишалось робити, як шукати ті дивовижні хмаринки. Він шукав їх серед пшеничного колосся, хмар дощу, кольорів веселки, зеленого листя, сонячних променів та яскравих зірок. Він назбирав дванадцять насінинок бо хотів, аби цілий рік було у королівстві літо.

    Метелик повернувся до королівства, а з ним повернулося і літо. Звичайно, воно не тривало всі дванадцять місяців, але всі знали, що якщо будь-якого місяця (навіть у найхолодніший лютий!) посадити хоча б на підвіконні у горщику чарівне насіння, то неодмінно стане тепло і прийде літо.

ЗАДАЧІ

1) Добрий зайчик Вуханчик горобчику моркву ніс. По дорозі зголоднів, сам 3 моркви з’їв. Горобцю 5 морквин віддав. А скільки ж він спочатку мав?

2) Мама для Малюка спекла 2 медових торта, ще 4 шоколадних тортів татко купив. Скільки тортів було у малюка ?

3) Карлсон з΄їв 6 банок варення. Малюку подарував 2 банки. Скільки банок варення було у Карлсона?

4) Фрекен Бок може з΄їсти 7 плюшок, а Карлсон на 3 плюшки більше. Скільки плюшок може з΄їсти Карлсон ?

5) Левенятко з черепахою пісеньки співали. 4 співало левенятко, ще 3 черепаха. Скільки разом всіх пісень   вони співали цілий день?

6) 15 пиріжків несла Червона шапочка бабусі. 4 вовку віддала, коли зустріла його в лісі. Скільки пиріжків вона бабусі принесла?